Володимир Кшевецький • ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ ФОРМИ ЦИКЛУ «СТРАСТНАЯ СЕДМИЦА» Д.С. БУРАГО

Моя перша зустріч – тоді ще аспіранта, асистента кафедри зарубіжної літератури, який займався вивченням українського і європейського символізму – з Дмитром Сергійовичем Бураго сталася рівно 10 років тому у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка під час секційних засідань на конференції «Мова і культура». Моя доволі скромна доповідь стосувалася семантики метра в поетичних творах М. Вороного і В. Брюсова [3]. Проте ще до зустрічі прізвище Бураго було мені добре відоме – оригінальна теорія мелодії вірша як універсального змістоутворюючого чинника поетичного мовлення, запропонована батьком Дмитра Сергійовича – С. Б. Бураго [2], мала величезний вплив на розвиток моїх віршознавчих досліджень [4]. Сьогодні ж хочеться зробити спробу інтерпретації поетичної форми твору відомого поета, культуролога, видавця, громадського діяча і педагога, зустріч з яким символічних 10 років тому стала певним етапом мого наукового зростання.

Поетичний цикл «Страстная седмица» (написаний упродовж квітня-серпня 2017 року) складається з шести окремих поезій, об’єднаних спільним ідейним задумом. У християнстві останній тиждень перед Великоднем називається Страсним тижнем або Страсною седмицею. З давніх часів кожен із шести днів перед Великоднем має своє символічне значення, свою силу, і тому наповнений особливим змістом. Таким чином, кожна поезія циклу відповідає одному з шести днів тижня із їх сакральним наповненням. Це – роздуми про останні моменти життєвого шляху Ісуса Христа, про дотримання посту – як в їжі, так і в духовному очищенні, намагання бути добрішими, світлішими; пробачення кривдників, намагання більше часу присвячувати молитві і добрим справам, відмова від розваг тощо.
Своєрідним елементом архітектоніки циклу, що відповідає уже сьомому дню, можна вважати вступну частину циклу, яка не позначена римськими цифрами, проте, як найголовніша – винесена на початок:

Рыбаки сушили рыбу,
Старики судачили:
Чудо было это, либо,
Все переиначили… [1].

Хореїчний (заспівний) катрен «сьомого дня», що відповідає Великодню (за змістом це цілком виправдано – чудо вже відбулося), дійсно, формально не входить до структури «страстної седмиці», але повністю відповідає ідейному задуму і своєрідно доповнює сакральність числа «сім».
Вкрай цікавою для дослідника видається перша за римською нумерацією поезія циклу, що співвідноситься з Великим Понеділком. Цей день символічно пов’язують із притчею про торговців, яких Ісус вигнав з храму, і безплідною смоківницею (інжиром). Безтілесна смоківниця символічно проектується на душу людини, яка не здатна породжувати духовні плоди: не вірує, не визнає власні помилки, наповнена злом, заздрістю і користю, не уміє прощати. У Бураго притчевість, оповідність передається за допомогою тонічного віршування. Смоківниця-душа репрезентована через суміжні рослинні образи (абрикос, буряк, марципани). Визнання власних помилок ліричним героєм – це початкова фраза восьмивірша («Я не все понимаю»). У той же час заключні слова («Бога ради!») підкреслюють таку важливу рису ліричного героя, як здатність прощати ворогів. Пістони, заржавілі цвяхи, грона сміху, посмішка навскіс, рани – це також символічна репрезентація помилок минулого. З понеділка, за християнським ученням, потрібно починати прибирання у власному будинку і власній душі: все старе і непотрібне необхідно викинути або віддати нужденним, звільнивши і очистивши своє житло і внутрішній світ для нового. Саме тому знаходяться у русі, на шляху до змін «На рельсах пистоны и ржавые гвозди – гроздья смеха и ссадин …».
Вражає своєю нетрадиційністю система римування твору:

Я не все понимаю. Абрикосы цветут в трамвае.
Пчелы буянят и бьются в жирные стекла.
Кондуктор – свекла, марципаны – ее пассажиры,
Наживка движется для наживы,
еще все живы.
На рельсах пистоны и ржавые гвозди
гроздья смеха и ссадин
Дребезжат с улыбкою наискосок: Бога ради! [1]

Граничне насичення неточними і, головне, внутрішніми римами надають поезії надзвичайної цілісності, непорушності, стійкості. Це перша поезія циклу, яка налаштовує на правильне розуміння наступних творів. Наскрізні повтори звукосполук [жир] – [жив] – [виж] – [жив] – [жив] можна інтерпретувати як сугестивне представлення образу смоківниці (ін[жир]у). Римована пара «Ржавые гвозди – гроздья смеха» сприймається як своєрідна алюзія на роман Джона Стейнбека 1939 року, що картинами важкого життя і мук відповідає загальному настрою поезії Бураго.
Цікавими і такими, що заслуговують на увагу, є використання автором елементів райошного віршування, інші експерименти зі звукописом і римуванням, художня інтерпретація наскрізних для усього циклу біблійних образів саду і вушка голки тощо. Проте це, безсумнівно, стане об’єктом уже наступних досліджень.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бураго Д. С. Страстная седмица // https://burago.com.ua/burago-d-s-strastnaya-sedmica/ (12 вересня 2018 р.).
  2. Бураго С.Б. Мелодия стиха. Мир. Человек. Язык. Поэзия. // Собрание сочинений: В 3-х т. Т.2. К.: Издательский дом Дмитрия Бураго, 2007. – 432 с.
  3. Кшевецький В. С. Архітектоніка балад В. Брюсова «У моря» і М. Вороного «Козацька балада»: строфічна і метрична семантика // Мова і культура. (Науковий журнал). К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. Вип. 10. Т. IV (104). – С. 246 – 252.
  4. Кшевецький В. С. Валерій Брюсов і Микола Вороний: архітектоніка поетичного твору: монографія. Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка. – Кам’янець-Поділ. : Кам’янець-Поділ. нац. ун-т ім. Івана Огієнка, 2011. – 136 с.

Кшевецкий Владимир Сергеевич, кандидат филологических наук, доцент. Каменец-Подольский.

2019-01-21T22:23:11+00:00Критика|